Інформує: Superagronom
Тяжким був цей рік для аграріїв. Особливо південних областей. Хтось втратив урожай, майже всі недоотримали, а хтось «витягував» — за рахунок досвіду, кмітливості, а подекуди «везіння» (тобто хоч якогось дощику) — якщо не на рівні минулого року, то принаймні до пристойних результатів, з урахуванням нинішніх умов. Ми побували у двох підприємствах з південної частини України, яким вдалося зберегти свої врожаї і водночас закарбувати досвід цього року — на майбутнє. Ділимося з вами побаченим і почутим.
ТОВ «Агрофірма «Обрій»
Покровський район, у якому розташовані основні площі, оброблювані Агрофірмою «Обрій», — це південно-східний рубіж Дніпропетровщини. Минулого року підприємство відзначило своє 20-річчя, але історія його сягає ще радянських часів. Втім, у господарстві, хоч і констатують нелегку для сільського господарства сучасність, але не ностальгують за минулим, а дивляться вперед, роблячи ставку на новітні технології у господарюванні.
Наразі земельний банк «Обрію» налічує дещо більше 8 тис. га (плюс є ще трохи землі у Житомирській області). Вирощують пшеницю (близько 2,5 тис. га), ріпак (близько 2,5 тис. га), соняшник (1,4-1,5 тис. га), також горох, силосну кукурудзу, багаторічні трави. Останні культури — для забезпечення кормами тваринницького напряму. В господарстві займаються племінним скотарством, розводять корів породи ангус та овець романівської породи.
Побували ми тут 24 вересня. І потрапили на сівбу озимої пшениці. Пізнувато як для півдня — сказали би знавці в якийсь інший рік. Але 2020-й — рік особливий. Тому варіант «як книжка пише» не спрацьовує. Основний ворог посівів і аграріїв — посуха — змушує акумулювати весь досвід фахівців і приймати нестандартні рішення.
Сівба пшениці проходила у відділку №2, центром якого є село Іванівка Межівського району, а загальна площа оброблюваних полів — 3340 га. Поки ми їхали до місця призначення, Віталій Головко, керівник ТОВ «Агрофірма «Обрій», декілька разів зупиняв машину на різних масивах і виходив разом із нами у поля — засіяні і незасіяні, із різними типами ґрунтів, аби показати, наскільки суха земля.
Так само сухо було і на полі, де ходила сівалка господарства. Однак, за словами головного технолога відділку, Сергія Яланського, «тягнути» із сівбою було вже нікуди, але й прогнози були оптимістичними — за 2 дні обіцяли в регіоні дощ.
«У нашій зоні взагалі дуже рідко можна зловити момент, коли оптимальна вологість ґрунту. Дуже давно вже не було такого, щоб ми у повноцінно вологий ґрунт сіяли, — мабуть, востаннє років 6 тому. Цьогоріч продуктивні опади (десь 17 мм) пройшли тут 18 липня. Тобто уже понад два місяці взагалі без дощу. Хоча опади і випадають періодично протягом року, але змінилася тенденція, — вони переважно зливового характеру. Тож не засвоюються належним чином. І взимку теж дуже мало снігу. Зазвичай зимові запаси вологи усі містяться у 30-сантиметровому шарі, далі — сухо. Але мусимо пристосовуватися і до таких умов», — каже головний технолог, а по суті — головний агроном відділку.
На полі площею 79 га сіяли 9-метровою сівалкою Turbosem 19-48 (від Агро-Союз) озиму пшеницю сорту Ванесса. Оскільки ґрунт сухий, максимальна норма висіву не перевищувала 5,5 млн насінин/га, а глибина — 3 см. Одночасно із сівбою відбувалося внесення рідких добрив РКД BlauPhos NPS 8:16+4s у нормі 170 кг. До слова, на внесення рідких добрив господарство почало перехід уже років 10 тому.
«Сухі добрива не відразу дають віддачу і можуть лежати в землі, втрачаючи свою якість і засвоюваність. Рідкі ж добрива при внесенні зразу стають доступними для рослини. Особливо це важливо для нас тут, на півдні. Коли застосовували сухі добрива, почали замислюватись — ми вкладаємо у живлення величезні кошти, а результат значно нижчий, ніж очікуємо. Тому звернули увагу на рідкі. Спочатку використовували КАС. А минулого року дізналися про нові продукти УТК ХимАльянс, зокрема, РКД. Ознайомилися з їхньою технологією виробництва і зразу взяли для товарних посівів. Тим більше, що ціна-якість також нас влаштувала», — пояснив Віталій Головко, керівник Агрофірми «Обрій».
А Сергій Яланський додав, що це добриво — прозора рідина, не має осаду, відповідно форсунки сівалок не забиваються, його значно зручніше застосовувати. Для озимої пшениці обрали формулу із фосфором та сіркою.
«Для початкового росту пшениці потрібно мінімум азоту і більше фосфору, який згодом уже важко додати в такій кількості. Тому з розрахунку на нашу планову врожайність ми вибрали формулу «8:16+4» і відповідну норму внесення. Врахували й те, що попередником, наприклад, на цьому полі був горох, який мав залишити по собі азот. На інших площах також пшениця в цьому році йде по ріпаку. По соняшнику не сіємо — земля і так суха, а соняшник поганий попередник», — зауважив пан Сергій.
Погодні умови спонукали також змінити підходи до обробітку ґрунту. Декілька років тому відмовилися від оранки. Застосовують чизелювання, а під соняшник — глибоке рихлення. 4-пільна сівозміна дає змогу повертати соняшник на одне поле не менш ніж через 3-4 роки. І за словами головного технолога, завдяки цьому стали отримувати по культурі кращі результати.
«Мульча, яка покриває верхній шар ґрунту, довше зберігає вологу і втрати ґрунтової вологи менші. Під соняшник ми також практикуємо застосування рідких комплексних добрив. Під чизелювання на глибину до 30 см на наступний сезон запланували РКД BlauPhos АРР 10:34 в нормі 120-150 кг/га», — розповів Сергій Яланський.
За його словами, перехід на рідкі добрива для аграріїв регіону — це справа часу. Деякі їхні сусіди вже також почали практикувати такі технології. Свого часу в «Обрії» проводили експерименти, які показали прибавку в урожайності по різних культурах завдяки рідким добривам порівняно із гранульованими — щонайменше у 15-20%.
Також головний технолог зазначив, що останнім часом в «Обрії» почали переходити на ультра-ранньостиглі сорти озимої пшениці. Адже таким чином можна ефективніше використовувати осінні запаси вологи, така пшениця раніше відновлює вегетацію. До того ж, починаючи з червня місяця, в регіоні зазвичай встановлюється спека — температура повітря часто перевищує +30 °С. І пшениця з пізніми термінами вегетації просто «згорає».
Складові кращої врожайності в умовах Півдня: обробіток ґрунту, перехід на рідкі добрива, підбір сортів — досвід
21 жовтня 2020, 10:27 Служба новин1696 Фото: SuperAgronom.comСівба озимої пшениці
Тяжким був цей рік для аграріїв. Особливо південних областей. Хтось втратив урожай, майже всі недоотримали, а хтось «витягував» — за рахунок досвіду, кмітливості, а подекуди «везіння» (тобто хоч якогось дощику) — якщо не на рівні минулого року, то принаймні до пристойних результатів, з урахуванням нинішніх умов. Ми побували у двох підприємствах з південної частини України, яким вдалося зберегти свої врожаї і водночас закарбувати досвід цього року — на майбутнє. Ділимося з вами побаченим і почутим.
ТОВ «Агрофірма «Обрій»
Покровський район, у якому розташовані основні площі, оброблювані Агрофірмою «Обрій», — це південно-східний рубіж Дніпропетровщини. Минулого року підприємство відзначило своє 20-річчя, але історія його сягає ще радянських часів. Втім, у господарстві, хоч і констатують нелегку для сільського господарства сучасність, але не ностальгують за минулим, а дивляться вперед, роблячи ставку на новітні технології у господарюванні.
Сівба озимої пшениці в Агрофірмі “Обрій”
Наразі земельний банк «Обрію» налічує дещо більше 8 тис. га (плюс є ще трохи землі у Житомирській області). Вирощують пшеницю (близько 2,5 тис. га), ріпак (близько 2,5 тис. га), соняшник (1,4-1,5 тис. га), також горох, силосну кукурудзу, багаторічні трави. Останні культури — для забезпечення кормами тваринницького напряму. В господарстві займаються племінним скотарством, розводять корів породи ангус та овець романівської породи.Аспекти ефективного фосфорного живлення та екосистема РКДЧитати
Побували ми тут 24 вересня. І потрапили на сівбу озимої пшениці. Пізнувато як для півдня — сказали би знавці в якийсь інший рік. Але 2020-й — рік особливий. Тому варіант «як книжка пише» не спрацьовує. Основний ворог посівів і аграріїв — посуха — змушує акумулювати весь досвід фахівців і приймати нестандартні рішення.
Сівба пшениці проходила у відділку №2, центром якого є село Іванівка Межівського району, а загальна площа оброблюваних полів — 3340 га. Поки ми їхали до місця призначення, Віталій Головко, керівник ТОВ «Агрофірма «Обрій», декілька разів зупиняв машину на різних масивах і виходив разом із нами у поля — засіяні і незасіяні, із різними типами ґрунтів, аби показати, наскільки суха земля.
Так само сухо було і на полі, де ходила сівалка господарства. Однак, за словами головного технолога відділку, Сергія Яланського, «тягнути» із сівбою було вже нікуди, але й прогнози були оптимістичними — за 2 дні обіцяли в регіоні дощ.
«У нашій зоні взагалі дуже рідко можна зловити момент, коли оптимальна вологість ґрунту. Дуже давно вже не було такого, щоб ми у повноцінно вологий ґрунт сіяли, — мабуть, востаннє років 6 тому. Цьогоріч продуктивні опади (десь 17 мм) пройшли тут 18 липня. Тобто уже понад два місяці взагалі без дощу. Хоча опади і випадають періодично протягом року, але змінилася тенденція, — вони переважно зливового характеру. Тож не засвоюються належним чином. І взимку теж дуже мало снігу. Зазвичай зимові запаси вологи усі містяться у 30-сантиметровому шарі, далі — сухо. Але мусимо пристосовуватися і до таких умов», — каже головний технолог, а по суті — головний агроном відділку.
Сергій Яланський, головний технолог відділку №2 в ТОВ «Агрофірма «Обрій»
На полі площею 79 га сіяли 9-метровою сівалкою Turbosem 19-48 (від Агро-Союз) озиму пшеницю сорту Ванесса. Оскільки ґрунт сухий, максимальна норма висіву не перевищувала 5,5 млн насінин/га, а глибина — 3 см. Одночасно із сівбою відбувалося внесення рідких добрив РКД BlauPhos NPS 8:16+4s у нормі 170 кг. До слова, на внесення рідких добрив господарство почало перехід уже років 10 тому.
Сівба озимої пшениці
«Сухі добрива не відразу дають віддачу і можуть лежати в землі, втрачаючи свою якість і засвоюваність. Рідкі ж добрива при внесенні зразу стають доступними для рослини. Особливо це важливо для нас тут, на півдні. Коли застосовували сухі добрива, почали замислюватись — ми вкладаємо у живлення величезні кошти, а результат значно нижчий, ніж очікуємо. Тому звернули увагу на рідкі. Спочатку використовували КАС. А минулого року дізналися про нові продукти УТК Хімальянс, зокрема, РКД. Ознайомилися з їхньою технологією виробництва і зразу взяли для товарних посівів. Тим більше, що ціна-якість також нас влаштувала», — пояснив Віталій Головко, керівник Агрофірми «Обрій».
А Сергій Яланський додав, що це добриво — прозора рідина, не має осаду, відповідно форсунки сівалок не забиваються, його значно зручніше застосовувати. Для озимої пшениці обрали формулу із фосфором та сіркою.
«Для початкового росту пшениці потрібно мінімум азоту і більше фосфору, який згодом уже важко додати в такій кількості. Тому з розрахунку на нашу планову врожайність ми вибрали формулу «8:16+4» і відповідну норму внесення. Врахували й те, що попередником, наприклад, на цьому полі був горох, який мав залишити по собі азот. На інших площах також пшениця в цьому році йде по ріпаку. По соняшнику не сіємо — земля і так суха, а соняшник поганий попередник», — зауважив пан Сергій.
Обробіток ґрунту
Погодні умови спонукали також змінити підходи до обробітку ґрунту. Декілька років тому відмовилися від оранки. Застосовують чизелювання, а під соняшник — глибоке рихлення. 4-пільна сівозміна дає змогу повертати соняшник на одне поле не менш ніж через 3-4 роки. І за словами головного технолога, завдяки цьому стали отримувати по культурі кращі результати.
«Мульча, яка покриває верхній шар ґрунту, довше зберігає вологу і втрати ґрунтової вологи менші. Під соняшник ми також практикуємо застосування рідких комплексних добрив. Під чизелювання на глибину до 30 см на наступний сезон запланували РКД BlauPhos АРР 10:34 в нормі 120-150 кг/га», — розповів Сергій Яланський.
За його словами, перехід на рідкі добрива для аграріїв регіону — це справа часу. Деякі їхні сусіди вже також почали практикувати такі технології. Свого часу в «Обрії» проводили експерименти, які показали прибавку в урожайності по різних культурах завдяки рідким добривам порівняно із гранульованими — щонайменше у 15-20%.
Також головний технолог зазначив, що останнім часом в «Обрії» почали переходити на ультра-ранньостиглі сорти озимої пшениці. Адже таким чином можна ефективніше використовувати осінні запаси вологи, така пшениця раніше відновлює вегетацію. До того ж, починаючи з червня місяця, в регіоні зазвичай встановлюється спека — температура повітря часто перевищує +30 °С. І пшениця з пізніми термінами вегетації просто «згорає».
Селекцію використовують як вітчизняну, так і зарубіжну. Зокрема сіяли СН Комбін — ранньостиглу короткостеблову пшеницю. З українських — Смуглянку, Подолянку, Пандію та інші.
«На 1-2 сортах зупинятися не можна, що особливо показав цей сезон. Бо в певні роки іноземна селекція в нас краще виглядає. А в цьому році її більше пошкодили весняні заморозки, бо зарубіжні сорти раніше починають відновлювати вегетацію. Тоді як вітчизняна селекція менше постраждала. В минулому ж році навпаки було», — розповів Сергій Яланський.
Аби довго не затримувати пана Сергія і не відволікати від спостереження за процесом сівби, ми поїхали далі — на відділок №1. Там є свої особливості, адже тут зосереджені тваринницькі комплекси господарства. Відповідно, під них і підлаштовується сівозміна — окрім тих же озимої пшениці, ріпаку, соняшнику та гороху, сіють також силосну кукурудзу, кормове жито (КВС Магніфіко) і тритикале, багаторічні трави.
Подивившись на міцних племінних ангусів м’ясних порід, помилувавшись на годування теляток молочних порід, заїхали на машинний стан. Де якраз відбувалося відвантаження в резервуари рідких добрив із цистерн з логотипами УТК Хімальянс. Їх застосовують і на цьому відділку. Як зауважив Сергій Вакуленко, агроном МТС, в умовах посухи, які тут спостерігаються останні 5-6 років, рідкі добрива спрацьовують значно краще — навіть маленький дощик стає у пригоді. Для сухих потрібно більше вологи. До того ж, рідкі добрива застосовують і по листку.
«Наприклад, під пшеницю при сівбі дали РКД BlauPhos NPS 8:16+4s у дозі 150 кг/га. Навесні вноситимемо КАС 32 по 150 кг/га і по листку, перед виходом у трубку, РКД BlauPhos NP 8:24 по 30 кг/га. Також застосовуємо рідкі комплексні добрива і під соняшник — двічі. З осені під глибокий обробіток 100 кг/га і навесні при сівбі 50-80 кг/га», — розповів Сергій Вакуленко.
Він пояснив, чому вирішили застосовувати таку «подвійну» схему внесення. Якщо добриво внесено з осені під обробіток ґрунту, воно перебуває у нижчих шарах, завдяки чому під час вегетації коріння рослин росте углиб і таким чином соняшник може діставати вологу з більших глибин. Якщо ж дати добриво тільки навесні, навіть у збільшеній дозі, то рослина вибирає вологу лише з 15-20-сантиметрового шару. У господарстві переконалися, що різниця в урожайності між двома схемами живлення може становити близько 0,5 т/га (звісно, на користь схеми осінь+весна).
