Євросоюз хоче витратити 450 млн євро на відновлення наявності та доступності мінеральних добрив. Не буде бракувати державної допомоги фермерським господарствам та виробникам добрив. У заплановані короткострокові заходи входило досить радикальна пропозиція Єврокомісії, тобто можливість продажу добрив державними установами за цінами нижчими від закупівельних у виробника.
Януш Войцеховський, комісар ЄС із сільського господарства, сьогодні оприлюднив план щодо відновлення наявності та доступності добрив у ЄС. Він вказав на короткострокові та довгострокові дії.
Він наголосив, що у зв’язку з війною в Україні європейські фермери сильно відчули на собі економічні наслідки російської агресії.
– У період з вересня 2021 року по вересень 2022 року ціна на добрива зросла на 149% щодо азотних добрив, 254% коли справа доходить до ціни на фосфати, на 141 % коли справа доходить до ціни на карбонат калію. Через високі ціни на добрива збільшилися витрати на сільськогосподарське виробництво. За даними Євростату, при порівнянні другого кварталу 2021 р. з другим кварталом 2022 р. зростання собівартості продукції в сільському господарстві склало близько 40%, а зростання цін на сільськогосподарську продукцію склало близько 25%, що доводить, що фермери не змогли компенсувати зростаючі ціни на добрива. . Лише у трьох країнах ЄС приріст засобів виробництва був повністю компенсований зростанням цін на сільськогосподарську продукцію. Це Естонія, Румунія та Чехія. В решті Співтовариства не може бути й мови про балансування виробничих витрат, понесених фермерами, наголосив комісар Войцеховський.
Які дії плануються для відновлення наявності та доступності добрив?
Обговорюючи короткострокову перспективу, Уповноважений описав заходи, спрямовані на забезпечення негайної наявності та доступності добрив. Він також наголосив, що продовольчий сектор є критичним сектором.
– Виробники добрив є ключовою ланкою харчової промисловості, тому необхідно в першу чергу гарантувати їм безперервний доступ до природного газу у разі його нормування. Ми також маємо фінансові інструменти, які допоможуть пом’якшити негайні труднощі, такі як антикризова програма державної допомоги. Вони дозволяють державам-членам надавати державну допомогу фермерам та виробникам добрив. Ми розширюємо рамки державної допомоги. Загальний затверджений обсяг державної допомоги у рамках програми перевищує 450 млрд. євро, тобто втричі перевищує річний бюджет Європейського Союзу (це загальна сума допомоги, виплачена державами-членами із власних бюджетів війні в Україні, не лише для сільського господарства та харчової промисловості, тут враховується вся економіка) – прим. ред.). Це справедливо для більшості держав-членів. Нам вже вдалося розробити 18 програм на 3,5 мільярди євро. Відповідно до цієї основи антикризових дій можна буде надавати підтримку компаніям-виробникам добрив. Тут максимальна сума становить 150 мільйонів євро. Щодо агрохолдингів, то можна буде надати підтримку до максимальної суми 250 000 євро, – пояснив Войцеховський.
Недопродаж добрив державними установами
Януш Войцеховський також звернув увагу на пропозицію механізму, якого ще не було в ЄС, а саме продажу добрив державними установами за ціною, нижчою від ціни виробника.
– У повідомленні міститься дуже конкретна пропозиція для держав-членів проаналізувати можливість, яку буде схвалено ЄК, для державних установ розглянути варіант купівлі добрив та пропозиції фермерам добрив за нижчою ціною. Якщо вони пропонуватимуться на тому ж рівні, то це не буде державною підтримкою, а якщо продукти пропонуватимуться за нижчими цінами, то це класифікуватиметься як державна допомога, сказав Войцеховський.
Ще одним варіантом, який розгляне Комісія, є реалізація виняткового заходу, який фінансується з резерву ЄСП, антикризового резерву у 2023 році.
– Ми маємо до 450 мільйонів євро, які можуть бути надані тим фермерам, які найбільше постраждали від високих виробничих витрат. Існує можливість співфінансування державами-членами на рівні 200%. Це також може бути конкретною та ефективною підтримкою. Держави-члени приймають рішення, і Єврокомісія готова активувати цей кризовий резерв, – пояснив він.
Які середньо- та довгострокові дії?
Відповідно до аналізу Європейської комісії, основними напрямками покращення з точки зору функціонування ЄС у рамках підвищення доступності та цін на добрива є: ефективність, стійкість та прозорість.
– Поліпшення ситуації в цих сферах принесе економічний зиск фермерам, а також нашим екосистемам та навколишньому середовищу. ЄСП відіграє ключову роль у цих галузях, і саме тут входять у гру стратегічні плани. Наразі ми затвердили 13 стратегічних планів. Інструменти ЄСП можуть знизити залежність фермерів від штучних добрив, наприклад, тут можна використовувати точне землеробство, сказав Войцеховський.
При цьому він наголосив, що шкодує, що тема точного землеробства недостатньо визначена в Національних стратегічних планах.
– Я трохи розчарований тим, що лише шість Стратегічних планів визначають точне землеробство як еко-схему. А у планах на 2024 рік можуть бути профінансовані інвестиції у точне землеробство. Поширення точного землеробства дуже важливе, оскільки це дозволить скоротити використання добрив. Те ж саме для органічного землеробства і планів управління поживними речовинами. Це інструменти, які можна використовувати як частину стратегічних планів, і в заяві ми заявляємо, що, якщо держави-члени пропонують будь-які зміни або поправки до своїх стратегічних планів, Європейська комісія в рамках швидкої процедури може підтримати всі запропоновані зміни, які знизить залежність від мінеральних добрив, сказав він.
Він також навів приклад Фінляндії, яка за останнє десятиліття значно скоротила використання добрив, не погіршивши при цьому ефективність сільськогосподарського виробництва.
– Система може бути покращена, наприклад, у Фінляндії в останнє десятиліття, з 2010 до 2019 року, використання хімічних добрив скоротилося на ¼ зі 120 NPK/га до 90 NPK/га. У свою чергу врожайність збільшилася на 25 відсотків. Аналогічна ситуація в Данії та Німеччині, може, там результати не такі вражаючі, але скорочення витрати добрив йшло паралельно з підвищенням ефективності виробництва. Також важливими є слушні поради та інструменти для раціонального використання добрив, щоб оптимально спланувати графік внесення добрив та необхідну кількість добрив, — сказав він.
ЄК також зробить акцент на інвестиціях в екологічну конверсію виробництва добрив, а також на впровадження інновацій та проведення наукових досліджень. – Ми виділяємо близько 180 мільйонів євро на проекти у галузі управління поживними речовинами. Ми також маємо план управління поживними речовинами, який буде запущений у 2023 році», — додав Войцеховський.
У рамках запропонованих заходів важливе значення матиме прозорість ринку, чому сприятиме запуск нової обсерваторії ринку добрив. Це дозволить обмінюватися інформацією про виробництво, ціни та торгівлю добривами.
На сам кінець Януш Войцеховський сказав: – Ми ще раз побачили, наскільки сильний сільськогосподарський сектор і наскільки добре фінансується ЄСП. У цей час справжня цінність ЄСП є очевидною у забезпеченні стабільності для фермерів, продовольчої безпеки для громадян та сприянні стійкому майбутньому.