Як раціонально використати азотні добрива. Ділимося лайфхаками

Азотні добрива цього року дуже «підскочили» у ціні. Тому напередодні періоду підживлення, треба «сім разів відміряти», перш ніж вносити такі цінні добрива.

Простими і дієвими рекомендаціями, які допоможуть раціональніше використовувати ресурси розповідає AgroGuide.

Стратегія управління азотним живленням має враховувати два важливі чинники, що впливають на те, скільки добрив необхідно для досягнення максимальної врожайності:

  1. мінливість у межах поля (просторова мінливість),
  2. динаміка змін з часом (часова мінливість).

Протягом останніх років у центрі уваги багатьох досліджень був саме фактор просторової мінливості. Результатом цього став розвиток технологій диференційованого внесення добрив з урахуванням показників кожної окремої ділянки поля.

Водночас, фактор часової мінливості часто недооцінювався.


Що важливо пам’ятати для управління азотним живленням?

Органічні рештки містять у собі азотовмісні сполуки. Під впливом мікроорганізмів вони мінералізуються. А при спалюванні стерні на 1 га зернових втрачається від 20 кг азоту.

Непродуктивні втрати нітратного азоту (найрухомішої форми) через вимивання можуть становити 30-40%.

Азот також підвищує вміст води у рослині. Це впливає на зимостійкість. Тому при передпосівному внесенні азотних добрив важливо дотримуватись оптимальної норми і строків внесення.

Причинами низької ефективності азотних добрив є порушення оптимальних форм, строків і способів внесення; незбалансоване співвідношення азоту з іншими поживними елементами; гранулометричний склад ґрунту та інші його властивості; несприятливі погодно-кліматичні умови; особливості технологій застосування добрив на зрошуваних і осушених землях; вид культури і спеціалізація сівозміни.

На кислих ґрунтах ефективність добрив знижується, тому важливо знати рН ґрунту, а також – рівень забезпечення сіркою, калієм, магнієм, фосфором та іншими елементами живлення.


Про часову мінливість

Щороку потреба в азотних добривах змінюється. Це залежить від умов навколишнього середовища, кількості опадів та температур.

Коли ж застосовується передпосівне внесення азотних добрив, фермеру складно передбачити всі ці фактори, не використовуючи при цьому ніяких додаткових сервісів.

Наприклад, коли зима і весна теплі та щедрі на опади, то достатня кількість азоту може мінералізуватися з органічної речовини ґрунту до і під час вегетації. І цього може цілком вистачити для забезпечення очікуваного результату.

Але скільки азоту доступно рослині у період між посівом та підживленням? Дізнатися це можна за допомогою діагностики азотного живлення культур або дослідної ділянки.

Перший спосіб – більш точний, але потребує залучення додаткових інструментів і алгоритмів. Другий – простий у виконанні, закласти такий дослід може будь-який фермер, однак отримані дані будуть більш схематичними, а щоб їх застосувати потрібно діяти дуже швидко. Отже, почнемо з простішого…

Щоб зрозуміти вплив часового чинника на потребу культури в азотних добривах, треба провести порівняння. Для цього підійде метод N-Rich strip, розроблений дослідниками Оклахомського університету (США).

Азотне живлення: дослід

N-Rich Strip – еталонна ділянка поля з додатковим, «понаднормовим» внесенням азотних добрив, що забезпечує бездефіцитний вміст азоту на цій ділянці, незалежно від опадів чи інших факторів. Решта поля удобрюється азотними добривами за прийнятою в господарстві схемою.

Як проводити дослід?

  • Еталонна ділянка з максимальним забезпеченням азотом (N-Rich Strip) закладається шляхом подвійного або потрійного проходу аплікатора під час передпосівного внесення азотних добрив.
  • Ширина такої ділянки має відповідати ширині комбайна, сівалки чи оприскувача.
  • Якщо на полі є зони з різним рівнем родючості, то варто закласти еталонну ділянку в кожній з них.
  • У передпосівне внесення добрив слід застосовуватись мінімум 1/3 від необхідної кількості азотних добрив для досягнення максимального врожаю.
  • Норма удобрення на еталонній ділянці має становити хоча б 125% від тієї норми, що застосовується загалом на полі у передпосівне внесення або після посіву (до 30 днів).

Коли культура починає виходити в трубку – починайте свої спостереження і швидко приймайте рішення, оскільки пізніше додаткове внесення азотних добрив не буде таким ефективним.

Якщо ділянка максимально забезпечена азотом, має темно-зелене забарвлення та значно кращі показники розвитку порівняно з іншим полем, тоді варто замислитись про підживлення азотом.

Щоб розрахувати економічну доцільність підживлення азотними добривами, треба зрозуміти, на який рівень урожаю можна розраховувати з еталонної ділянки та з решти поля.

Спрогнозувати потенційну врожайність можна за допомогою супутникового, БПЛА моніторингу та визначення вегетативного індексу (NDVI).

Маючи дані про біомасу, сформовану рослинами на ділянці з більшим забезпеченням азотом та з поля зі «стандартною нормою», можна зробити висновок щодо доцільності проведення підживлення.


Метод N-Rich Strip дає можливість встановити фактор часової мінливості у потребі посіву в азотних добривах.

Порівнюючи ділянку з максимальним забезпеченням азотом та полем, удобреним за стандартною схемою, можна пересвідчитись скільки азоту доступно культурам у період вегетації без додаткового внесення.

Однак, цей метод не враховує наявність фосфору, калію, сірки та інших елементів, які впливають на доступність азоту. Тому все ж аналіз ґрунту – «must have».


Описаний метод – досить простий. Провести таке дослідження на своїх полях може будь-яке господарство.

І хоча отримані дані – досить схематичні, але все ж допоможуть аграрію краще зрозуміти потребу в азотному підживленні та потенційній вигоді від його проведення, і, зрештою, більш ефективно в результаті управляти своїми ресурсами.

У будь-якому разі, це краще, аніж вгадувати правильну норму добрив до початку сезону.

Більш точну відповідь щодо потреби в азотних добривах може дати діагностика азотного живлення під час вегетації культур.